<< Главная страница

IРИНА ЖИЛЕНКО За золотими вIкнами зIрок



Категории Поети-Шiстдесятники ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал В земному Києвi нема для мене весен. По осенi — мiй кожен день i крок. А як у вас там, в Києвi небеснiм, В земному Києвi така стара я стала! А вам Господь рокiв не добавля. Така ж яскрава посмiшка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києвi — безмiрнiсть самоти. Куди пiти, коли нема Iвана? А там, за тим вiконцем золотим, де є Iван, — там дiм обiтований. Там вiршi, чай i дим од сигарет. Куди спiшить? ïм вiчнiсть вiкувати. Зарецький знов малює мiй портрет. А Стусовi i вiчнiсть тiснувата... Про щось земне замислився Кушнiр. Здригнулась чашка з недопитим чаєм. Вони нам смертi не бажають, нi, але ïм дуже нас не вистачає! Як там Лукаш? Все грає в домiно? Було в нiм щось розгублено-дитяче. А ти, Валерик? Чи тобi чутно, як мама плаче? Хоч увi снi для неï оживи... В земному Києвi, повитому в жалобу, тепер уже нема таких, як ви, — о лицарi печальноï подоби! Нема весни. Нiщо не процвiта — крiм лицарiв неситоï утроби. I, хоч потилиця у них крута, — я не зроблюсь нiколи мiзантропом. Бо ви були! А отже, все було: любов i подвиг, хрест i воскресiння... Хай вiчно свiтить лампа над столом в небеснiм Києвi, в небеснiй Украïнi. Хай береже спочинок ваш Господь всю довгу-довгу, всю небесну вiчнiсть. А я вiршую... Бо казав Свiтличний: Iриночко, без вiршiв не приходь..,

Висновки I. Жиленко говорить у вiршi про два свiти — земний i небесний. Вона згадує про друзiв-поетiв, митцiв, якi пiшли у вiчнiсть. Називає багатьох поiменно, вiдомих особистостей — Василя Стуса, Iвани Свiтличного, Аллу Горську, Миколу Лукаша та iнших. Це когорта митцiв, яким небайдужа була доля народу, i багато з них постраждали за своï переконання. Поетесi дуже не вистачає ïхнього товариства, вона говорить, що тепер уже нема таких, як ви, — о лицарi печальноï подоби! Настала пора лицарiв неситоï утроби, але це не зробить ïï мiзантропом (людиноненависником), вона продовжуватиме творити, нести людям своє яскраве й задушевне слово.

Метки За золотими вiкнами зiрок, IРИНА ЖИЛЕНКО, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ ХХ-ПОЧАТКУ XXI СТ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
IРИНА ЖИЛЕНКО За золотими вIкнами зIрок


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация