IВАН ДРАЧ Балада про соняшник



Категории Поети-Шiстдесятники ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Були руки i ноги в соняшника, Було тiло — шорстке i зелене. Вiн бiгав наввипередки з вiтром, Вiн вилазив на грушу I в пазуху рвав гнилицi, I купався коло млина, I лежав у пiску, I стрiляв горобцiв з рогатки. Вiн стрибав на однiй нозi, Щоб вилити з вуха воду, — I раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце В золотих переливах кучерiв, У червонiй сорочцi навипуск. Воно ïхало на велосипедi, Обминаючи хмари у небi... I застиг вiн на роки i на столiття У золотому нiмому захопленнi: — Дайте покататися, дядьку! А нi, то вiзьмiть хоч на раму, Дядьку, хiба вам жалко?! Поезiє, сонце моє оранжеве! Щомитi якийсь хлопчисько Вiдкриває тебе для себе, Щоб стати навiки соняшником.

Висновки У баладному, епiчному дусi описує I. Драч соняшника як звичайного сiльського хлопчиська з немудрими забавами й радощами. До пари йому й сонце — такий собi дядько в червонiй сорочцi, що ïде на велосипедi. Для хлопчика — це розкiш, предмет захоплення й мрiй. I раптом — несподiвана паралель. Лiричний герой (вiн же автор) зiзнається у своïй любовi до поезiï, яка кожному в якусь мить, рано чи пiзно, вiдкривається дивом. Поєднання звичайного i високого, персонiфiкацiя, несподiвана асоцiацiя роблять сам цей вiрш оригiнальним, неповторним поетичним вiдкриттям.

Метки Балада про соняшник, IВАН ДРАЧ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ ХХ-ПОЧАТКУ XXI СТ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
IВАН ДРАЧ Балада про соняшник