ЛIНА КОСТЕНКО СтрашнI слова, коли вони мовчать



Категории Поети-Шiстдесятники ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал * * * Страшнi слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаïлись, коли не знаєш, з чого ïх почать, бо всi слова були уже чиïмись. Хтось ними плакав, мучився, болiв, iз них почав i ними ж i завершив. Людей мiльярди, i мiльярди слiв, а ти ïх маєш вимовити вперше! Все повторялось: i краса, й потворнiсть. Усе було: асфальти й споришi. Поезiя — це завжди неповторнiсть, якийсь безсмертний дотик до душi.

Висновки Велика вiдповiдальнiсть митця перед людьми за своï слова, за своï творiння, адже до нього прислухаються, йому вiрять. Як важливо сказати щось своє, неповторне, вагоме, яке б зачепило душу людини, пiдтримало ïï, розрадило. Лiна Костенко переконана: якщо ти справжнiй поет, то твоя поезiя має бути завжди неповторнiсть, якийсь безсмертний дотик до душi. Хай буде велика праця душi, муки творчостi, аби знайти оте єдине, неповторне слово, яке залишиться в пам'ятi й у серцях людей.

Метки Страшнi слова, коли вони мовчать, ЛIНА КОСТЕНКО, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ ХХ-ПОЧАТКУ XXI СТ, Страшнi слова, коли вони мовчать, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ЛIНА КОСТЕНКО СтрашнI слова, коли вони мовчать