ЛIНА КОСТЕНКО УкраÏнське альфреско



Категории Поети-Шiстдесятники ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Над шляхом, при долинi, бiля старого граба, де бiла-бiла хатка стоïть на самотi, живе там дiд та баба, i курочка в них ряба, вона, мабуть, несе ïм яєчка золотi. Там повен двiр любистку, цвiтуть такi жоржини, i вишнi чорноокi стоять до холодiв. Хитаються патлашки уздовж всiï стежини, i стомлений лелека спускається на хлiв. Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки. А потiм довго-довго на призьбi ще сидять. Я знаю, дiд та баба — це коли є онуки, а в них сусiдськi дiти шовковицю ïдять. Дорога i дорога лежить за гарбузами. I хтось до когось ïде тим шляхом золотим. Остання в свiтi казка сидить пiд образами. Навшпиньки виглядають жоржини через тин...

Висновки Елегiйну i разом iз тим зворушливу картину малює Л. Костенко у своïй поезiï Украïнське альфреско, навiяну, очевидно, казкою. А також роздумами про людську долю. Одних вона щедро обдарувала дiтьми та онуками, iншим — не дала ïх. Тiльки сусiдським дiтям можуть дiд та баба подарувати свою ласку, дати гостинця. А потiм — бути один для одного, як остання в свiтi казка, на яку, ставши навшпиньки, задивляються жоржини.

Метки Украïнське альфреско, ЛIНА КОСТЕНКО, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ ХХ-ПОЧАТКУ XXI СТ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ЛIНА КОСТЕНКО УкраÏнське альфреско