ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Є тисячI дорIг, мIльйон вузьких стежинок



Категории Поети-Шiстдесятники ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал * * * Є тисячi дорiг, мiльйон вузьких стежинок, Є тисячi ланiв, але один лиш мiй. I що менi робить, коли малий зажинок Судилося почать на нивi неряснiй? Чи викинути серп i йти байдикувати, Чи долю проклясти за лютий недорiд I до сусiд пристать наймитувати За пару постолiв i шкварку на обiд? Коли б я мiг забуть убоге рiдне поле, За шмат цiï землi менi б усе дали... До того ж i стерня нiколи нiг не коле Тим, хто взува холуйськi постоли. Та мушу я iти на рiдне поле босим, I мучити себе й ледачого серпа, I падати з утоми на покоси, I спать, обнявши власного снопа. Бо нива це — моя! Тут я почну зажинок, Бо кращий урожай не жде мене нiде, Бо тисяча дорiг, мiльйон вузьких стежинок Мене на ниву батькiвську веде...

Висновки Алегорично-символiчну картину змальовує у вiршi Є тисячi дорiг... В. Симоненко. У кожного своє призначення i свiй вибiр — яку дорогу обрати. Можна знехтувати своïм батькiвським полем, пiти на службу до сильних цього свiту, отримати славу й багатство, нагороди та привiлеï. А можна, долаючи утому, колючи босi ноги й заганяючи колючки, обробляти свою ниву, чесно виконувати свою справу. своє призначення вiдповiдно до свого хисту. Лiричний герой вiрша обрав останнє, бо це його нива, i вiн нами гається просуватися широкою дорогою, а не вузькими стежками чи манiвцями.

Метки Є тисячi дорiг, мiльйон вузьких стежинок, ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ ХХ-ПОЧАТКУ XXI СТ, Є тисячi дорiг, мiльйон вузьких стежинок, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Є тисячI дорIг, мIльйон вузьких стежинок